Локація 3
Історія та символіка Меморіала.
З вироку Військового трибуналу 3 Сполучених Штатів Америки проти Альфреда Круппа фон Болена і Хальбаха та 11 співобвинувачених, Нюрнбернг, 31.07.1948 р.
У червні 1944 року близько 100 східних робітників (остарбайтерів) помістили в табір Круппа під назвою Фьорде. Свідки захисту дали нам яскраві описи жалюгідного
стану цих невинних жертв цієї програми рабської праці. Велика кількість цих немовлят померла від недоїдання. До січня 1945 року до табору Фьорде було прийнято 132 маленьких дитини. З цих 132 дітей 99 померли, 88 з них-в період між серпнем 1944 і березнем 1945 року.
Меморіал дітям, які загинули на цьому місці колишнього трудового табору, існує з 5 вересня 1987 року. Після баготьох років суперечок між групою миру та містом, Фьерде,
місто надало це місце для меморіалу.
Декілька фактів з минулого.
Під час Другої світової війни в Німеччині не вистачало робітників. Саме тому в „Завойованих“ країнах Західної та Східної Європи іноземних та/або примусових робітників
„вербували“ в беспрециндентних масштабах, тобто вербували брехливими обіцянками, примушували до служби та примусово депортували в інші регіони. Військовополонені
та в*язні концтаборів ставали примусовими робітниками. Ці люди були зайняті у збройовій промисловості, сільскому господарстві та гірничій промисловості.
Зокрема так звані „остарбайтери“ з Польщі, Чехословаччини, СРСР та України. мали працювати тяжко з мінімальною оплатою і харчуванням. Їх розмістили в закритих таборах за колючим дротом.
За п“ять років війни тільки на території Німеччини фірма Круппа замучила понад 78 тисяч примусових робітників. Після того, як з літа 1942 року союзники посилили повітряні
нальоти на збройові заводи, в Ессені та їх робітників, було здійснено пошук місць для відповідних таборів-супутників. Для розміщення робочої сили за межами зони безпосереднього бомбардування, але щоб продовжувати виробництво на збройних заводах, лагеря були побудовані в місчях, звідки до заводу Круппа в Ессені можна було дістатися поїздом за 30 хвилин. Кіххелен, Дінслакен та Фьерде були в тому числі.
В Фьорде 1943-го року компаныя Крупп придбала ділянку неподалік сьогодняшньої Барбарштрассе, на якій вже були казарми, які після 1933 року використовувалися
Організаціею Тодта для будівництва доріг і які були порожні.
Територія табору межувала з Банкофштрассе, Гінденбургштрассе та сьогоднішніми вулицями АМ Кіндергартен і Таубенштрассе. Також були казарми на заході між
вулицями Барбарштрассе і Банхофштрассе. 22 травня 1944 року табір вперше було введено в дію з чисельністю 944 особи. Проіснував він цілих дев.ять місяців до
2 березня 1945 року. Там жили переважно „остарбайтери“ з України та Польщі. В середньому постійно було понад 1100 осіб.
Пік чисельності у 1654 особи був наприкінці жовтня 1944 року. Це близько 200 жінок з України, які працювали у сільському господарстві, на таборній кухні, в складських приміщеннях, та як медсестри у так званому „дитячому відділенні“ в таборі Фьорде-Вест.
Про символику меморїала:
– Бетонна основа символізує розміжування, нетерпимість, затверділі однобічні структури думки.
– Заржавілі залізні прути-примусова праця, несвобода, табірна ситуація.
-Купол- його позолочена фарба свідчить про те, що компанія Круппа отримала значні прибутки завдяки використанню примусових робітників у виробництві зброї,
заробивши собі так званий “ золотий ніс“
Ці нотатки про символізм є пропозиціями.